Відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року.
Щорічне відзначення цього дня використовується для звернення уваги на меншини, які активно розмовляють рідною мовою.
Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття.
Багато мов, якими розмовляють менш ніж 100 осіб, не задокументовано.
Про «підтримку мовного та культурного
різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної
конференції ЮНЕСКО у 1999 році в Парижі.
Оскільки з 6000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, то
ЮНЕСКО прагне підтримувати мови як
ознаку культурної належності особи.
Крім того, організація вважає, що
вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та
взаємоповаги.
У 1962 році влада Пакистану проголосила урду
єдиною державною мовою. Рідною вона була
лише для 3% населення. Це було негативно сприйнято, особливо на сході, де майже
винятково розмовляли бенгальською мовою.
21 лютого 1952 року під час демонстрації протесту в Дацці поліція та
військові вбили кількох студентів-демонстрантів. Після проголошення у 1972 році
незалежності Східного Пакистану (Бангладеш) цей день відзначають у країні як
день мучеників, а ЮНЕСКО проголосило
цей день
Міжнародним днем рідної мови.
