Біографія українського письменника, поета, культуролога-енциклопедиста, публіциста, літературного критика.
Євген Филимонович Маланюк народився 20 січня 1897 р. в м. Архангороді на Херсонщині (тепер містечко Новоархангельськ Кіровоградської області) у родині активіста-просвітянина. Навчався в Єлисаветградській реальній гімназії з 1906 по 1914. 1914 р. — вступив до Петербурзького політехнічного інституту, але не закінчив, бо був мобілізований до Армії УНР. У роки війни закінчив Київську військову школу, служив офіцером у царській армії. 1920 р. — з’являється друком перший вірш. Після поразки УНР назавжди покидає Україну Потрапивши у табір у Каліші, зосереджується на поетичній творчості. Бере участь у виданні журналу «Веселка» та альманаху «Озимина». Восени 1923 р. переїздить до Чехословаччини. Стає лідером «Празької поетичної школи». dovidka.biz.ua Наступного року він закінчив Подєбрадську академію в Чехо-Словаччині, отримав диплом інженера, працював за фахом у Польщі. У 1925р. у Подєбрадах вийшла поетична збірка Є. Маланюка «Стилет і стилос», у 1926р. у Гамбурзі вийшла книжка «Гербарій». 1929р. — Є. Маланюк очолив у Варшаві літературне угруповання «Танк». Протягом 1930—1939 pp. у Парижі та Львові виходили збірки «Земля й залізо», «Земна мадонна»г «Перстень Полікрата». У 1945р. Є. Маланюк опинився в Західній Німеччині, увійшов до складу МУРу (Мистецький український рух) 1949 р. — переїхав до США, де прожив до самої смерті. У 1951 —1966 pp. вийшли його твори: збірки «Влада» (1951); «Поезії в одному томі» (1954); «Остання весна» (1959); «Серпень» (1964); поема «П’ята симфонія» (1953), два томи есеїстики: «Книги спостережень» (1962, 1966). У 1958 р. Є. Маланюк став почесним головою об’єднання українських письменників «Слово». 16 лютого 1968 р. письменник помер у передмісті Нью-Йорка.
Творчість Маланюка
— Історіософічність творчості — спроба вмотивувати, пояснити логіку історичних подій, осмислення їх сенсу для України.
— Чітка організація поетичної мови, нагромадження приголосних, сторення ефекту „непісенності», строгості, суворості.
— Наскрізна ідея української державності Належав до умовної «Вісниківської квадриги»
— Євген Маланюк, Олег Ольжич, Олена Теліга, Леонід Мосендз, бо друкувались у часописі «Вісник» (квадрига — четвірка коней).
Збірки Маланюка: — 1925р. перша збірка «Стилет і стилос» — 1926р. «Гербарій» — 1930р. «Земля і залізо» — 1934р. «Земна Мадонна» — 1939р. «Перстень Полікрата» — 1943р. «Вибрані поезії» — 1951р. «Влада» — 1953р. поема «П’ята симфнія» — 1954р. «Поезії» — 1959р. «Остання весна» — 1962, 1966рр. «Книга спостережень» у 2-х томах — збірка есеїв — 1964р. «Серпень» — 1972р. посмертна збірка – «Перстень і посох»
Джерело: http://dovidka.biz.ua/yevgen-malanyuk-biografiya-skorocheno/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua