Перш ніж запам’ятати важливе, слід розуміти його сутність. Деяка
інформація потребує кількаденної роботи над підвищенням рівня власної
працездатності. І тільки наполеглива й ретельна підготовка (повторення
вивченого раніше матеріалу, закріплення нових знань за шкільною програмою тощо)
дасть вищу успішність під час складання тестів ЗНО.
Програма ЗНО з української мови та літератури 2020
ОСВІТА: Онлайн-тестування з української мови та літератури
"ЗНО-клуб"- онлайн-тестування, корисна інформація для підготовки
Відеоуроки Олександра Авраменка
Блог "Готуємося до ЗНО"
Усі слова з наголосами на ЗНО
Література ХХ століття
Учасник
ЗНО повинен:
-
визначати місце і роль митця в літературному процесі;
-
знати основні теоретико – літературні поняття;
-
український модернізм та
його особливості;
-
модерністські напрями і
течії: імпресіонізм, неоромантизм, експресіонізм;
-
знати основні теоретико – літературні поняття:
-
поетичний синтаксис
(інверсія, тавтологія, антитеза, анафора, епіфора, паралелізм);
-
риторичні звертання і
запитання;
-
алітерація, асонанс;
-
різновиди роману (роман
у новелах, роман у віршах);
-
кіноповість;
-
усмішка;
-
уміти пояснювати поняття:
-
«Розстріляне
відродження»;
-
психологізм;
-
Асоціативність.
Павло Тичина
« О панно Інно…» - інтимний ліричний вірш про нестерпну тугу за втраченим коханням (про
любов до однієї із сестер Коновал – Поліни).
Автор використовує звертання, називні
речення, неологізми.
Своєрідною ілюстрацією до поезії є панна Михайла Жука «Біле і чорне»
(моделлю для чорного ангела послугував двадцятилітній Павло Тичина, який
навчався в Михайла Жука у класі малювання в Чернігівській духовній семінарії;
для білого ангела – поетова кохана Поліна).
О,
панно Інно, панно Інно!
Я – сам. Вікно. Сніги…
Сестру я Вашу так любив –
Дитинно, злото цінно.
-----------------
І раптом – небо… шепіт гаю…
О ні, то очі Ваші. – Я ридаю.
Сестра чи Ви? – Любов…
« Арфами, арфами…» - пейзажний ліричний вірш із збірки «Сонячні кларнети», своєрідний гімн
весні як символу любові, життя, натхнення. Використано метафори,
асонанси(повторення голосних звуків), алітерації (повторення приголосних
звуків).
Арфами, арфами –
Золотими, голосними обізвалися
гаї
Само дзвонними:
Йде весна
Запашна,
Квітами – перлами
Закосичена
----------------------------------------------
Ви знаєте, як липа
шелестить
У місячні весняні
ночі?
Кохана спить, кохана спить,
Піди збуди, цілуй їй
очі.
Кохана спить…
Ви чули ж бо : так
липа шелестить.
Кларнетизм - світоглядно – естетична концепція Павла
Тичини
Максим Рильський
«Молюсь і вірю…» - філософський ліричний вірш, сповнений молодечого оптимізму. Автор використовує анафори (єдинопочаток), риторичні звертання й оклики, інверсії (непрямий початок слів у реченні), епітети.
Клянусь тобі, веселий світе,
Клянусь тобі, моє дитя,
Що буду жити, поки жити
Мені дозволить дух життя!
Псевдоніми – справжні прізвища
Панас Мирний – Рудченко
Марко Вовчок – Марія Велінська
Іван
Карпенко - Карий – Тобілевич
Леся Українка – Лариса Косач
Микола Хвильовий – Фітільов
Олександр Олесь, син Олег Ольжич – Кандиби
Іван Багряний – Лозов`ягін
Іван Нечуй – Левицький - Левицький
Остап Вишня – Павло Губенко
Григорій Квітка – Основ`яненко – Квітка
2. Присвяти
М. Хвильовий «Я (Романтика)» - «Цвітові
яблунь»
О. Кобилянська «Земля» - «Своєму батькові
Юліанові Я. Кобилянському присвячує авторка».
Т. Шевченко «Катерина» - Василю Жуковському; «Кавказ» - Якову де Бальмену
Г. Тютюнник «Три зозулі з поклоном» - «Любові
всевишній присвячується»
М. Коцюбинський «Inter mezzo» - «Присвячую кононівським полям»
3. Назви творів – літературні родини
«Тіні забутих предків» М. Коцюбинського –
Палійчуки, Гутенюки
«Земля»
О. Кобилянської – Федорчуки
«Тигролови» І. Багряного – Сірки
«Вершники» Ю. Яновського – Половці
«Україна в огні» О. Довженка – Запорожці
4. Твір – місце події
«Чорна рада» П. Куліша – Ніжин
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса
Мирного – село Піски
«Мина Мазайло» М. Куліша – Харків
«Кайдашева сім`я» І. Нечуя – Левицького – село Семигори
«Тіні забутих предків» М. Коцюбинського –
Гуцульщина
«Маруся Чурай» Л. Костенко – Полтава
«Україна в огні» О. Довженка – село Тополівка
«Земля» О. Кобилянської – село Д. на Буковині
«Сон» (У всякого своя доля…)» Т. Шевченка –
Петербург
«Intermtzzo» М. Коцюбинського
- село Кононівка
Літературні угрупування, творчі об`єднання, спілки
Театр
корифеїв – професійна трупа М. Кропивницького (М.
Заньковецька, брати Тобілевичі – Микола Садовський, Іван Карпенко-Карий, Панас
Саксаганський;їхня сестра Марія Садовська-Барілотті).
«Покутська трійця» - В. Стефаник, М. Черемшина, Л. Мартинович.
Неокласики – М. Драй – Хмара, П.
Филипович, О.Бургардт (Юрій Клен), М. Зеров, М. Рильський.
«Празька школа» (« вісниківська
квадрига») - Є.
Маланюк, О. Теліга,
О. Ольжич,
Ю. Дараган, О.Лятуринська, Н.Лівицька-Холодна,
О.
Стефанович.
«Нью-йоркська група» - Б. Бойчук, Ю.
Тарнавський, Е. Андієвська,
Б. Рубчак,
В. Вовк.
Письменники МУРу – У. Самчук, І.
Багряний, Т. Осьмачка, Є.Маланюк.
«Шістдесятники» - І. Драч, М. Вінграновський, В. Симоненко, В.Стус,
Л. Костенко,
Д. Павличко, Г. Тютюнник, І. Дзюба, Є. Гуцало.
Національна спілка письменників
України
Неоавангардистські
угрупування
«Бу – Ба – БУ» - (Бурлеск,Буфонада, Балаган, 1985, Львів) –
Ю.Андрухович,
В. Неборак, О. Ірванець
«Пропала грамота» - В. Недоступ, С. Либонь, Ю. Позаяк
Твори українських письменників-емігрантів
Учасник ЗНО повинен:
- орієнтуватися в основних тенденціях функціонування української літератури за кордоном і творчості українських письменників-емігрантів;
- знати особливості пригодницького роману.
Іван Багряний
«Тигролови» - перший український пригодницький роман про протистояння людини тоталітарній системі (ідея: перемога добра над злом, людина має залишатися Людиною).
Персонажі: Григорій Многогрішний – правнук гетьмана Дем`яна Многогрішного («Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи»); родина Сірків – Наталка, Грицько, батьки Денис Сірко, Сірчиха; майор НКВС Медвин ( уособлення тоталітарної системи).
- Образ дракона-поїзда («шістдесят вагонів-коробок-шістдесят суглобів у дракона»), що везе в’язнів на каторжні роботи до Сибіру. Другий ешелон – комфортабельний експрес. Це символ двох світів в одній державі.
Євген Маланюк
«Стилет чи стилос?» - філософський ліричний вірш про роль слова, митця в житті суспільства. Автор називає себе «імператором залізних строф».
Стилет чи стилос? – не збагнув.
Двояко
Вагаються трагічні терези.
Не кинувши у глиб надійний якор,
Пливу й пливу повз береги краси.
Стилет – холодна зброя, різновид кинджала.
Стилос – паличка для написання на восковій дощечці.
Ліна Костенко
«Страшні слова,коли вони мовчать» - філософський ліричний вірш (значення слова в житті людини, сутність поетичного мистецтва).
Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було:асфальти й спориші.
Поезія – це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі
«Українське альфреско» - філософський ліричний вірш (розрив живого зв’язку між поколіннями, між селом і містом).
Над шляхом, при долині, біля старого граба,
де біла-біла хатка стоїть на самоті,
живе там дід та баба, і курочка в них ряба,
вона, мабуть, несе їм яєчка золоті.
Альфреско – фреска, виконана водяними фарбами на сирій штукатурці, часто з ідилічним сюжетом.
У цій поезії – нібито ідилія традиційного українського села; насправді ж – розрив між поколіннями, між селом та містом, а також роздумами про людську долю.
«Маруся Чурай» - історичний роман у віршах із двома сюжетними лініями: особистісна (Маруся – Гриць Бобренко) та історична (боротьба проти польської шляхти у ХVII столітті).
Проблеми:
- любов і зрада;
- митець і народ, митець і суспільство;
- індивідуальна свобода особистості;
- патріотизм.
Роман складається із 9 розділів, різних за обсягом.
Персонажі:
Маруся Чурай, Гриць Бобренко, полковий обозний Іван Іскра, полтавський полковник Мартин Пушкар, козак Лесько Черкес, Галя Вишняківна, війт Семен Горбань
Немає коментарів:
Дописати коментар