День української писемності та мови

Свято було засновано президентом України Леонідом Кучмою в листопаді 1997 року.

За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі. Дослідники вважають, що саме з Нестора-літописця починається писемна українська мова.

Зокрема, його перу належать такі відомі роботи: "Повість временних літ", "Житіє святих князів Бориса і Гліба", "Житіє Феодосія Печерського".

• Найбільше перекладений літературний твір – "Заповіт" Тараса Шевченка. Його переклали на 147 мов народів світу.

• Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово "вороги" – "вороженьки".

• Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера "п"; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера "ф" – найменш уживана.

• Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду.

• Сучасна українська мова налічує близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.

• Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня "Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?"
• Пишемо радіодиктант

День знань

 1 вересня – День знань – особливе свято не лише для школярів, а й для вчителів та батьків. Завжди яскравий, насичений емоційністю та хвилюючою атмосферою день важко забути! Голосно звучить урочиста музика, звідусіль лунають теплі привітання та побажання – це все про одне із найважливіших шкільних свят.

Я знову класний керівник...

Маю 9 дівчаток і красеня юнака.

Це мої девятикласники.

Енергійні, радісні та усіхнені.

    Вишивка – вид мистецтва!

Українська вишивка сягає своїм корінням сивої давнини. Мабуть, ніколи не зможемо дізнатися, хто і коли вперше здогадався втілити в узорний мотив красу рідної природи, свої переживання та відчуття, бо через недовговічність тканини та ниток наука позбавлена можливості точно визначити час виникнення цього мистецтва.

   Дуже цінувалась вишивка в Київській Русі. Сестра Володимира Мономаха  Анна організувала в Андріївському монастирі школу, де дівчата вишивали золотом і сріблом.  XVІ  -  XVІІ століття – епоха українського Відродження, найбільший розквіт вишивки. Вишиванням споконвіку займалися жінки, які з покоління в покоління передавали найяскравіші зразки орнаменту, кольору, вишивальну техніку.

  Майже кожна область, кожний район, часто й окремі села, від матері до доньки передавали свої узори. Тому за кольором, орнаментом, фактурою вишивки завжди можна визначити місце її виготовлення.

        

           Вишиванка рідна, ну хіба не диво?

          В ній ходити модно, стильно і красиво.

          Це мистецький витвір, це краса і казка,

          В ній душі наснага, материнська ласка

  Ми повинні пам’ятати, що народна вишивка – це мистецтво, що постійно розвивається. Це величезне багатство, створене протягом віків тисячами безіменних талановитих народних майстринь. Наше завдання: не розгубити його, передати це живе іскристе диво наступним поколінням.

Чорнобиль - трава гірка...

 А починалось все так...

Минуть роки, десятиліття, століття, а день Чорнобильської трагедіїї хвилюватиме людей - і тих, кого він зачепив своїм чорним недобрим  крилом, і тих, хто народиться далеко від покривдженої землі.Цей день завжди об`єднуватиме всіх живущих одним спогадом, однією надіїїєю, бо Чорнобиль став часовою межею. Осмислюючи трагедію рідного народу, ми мусимо зупинитися на хвилину у вирі життя, схилити голову перед подвигом пожежників, солдатів, стражданням матерів, хворих дітей. Щоб  не повторився Чорнобиль ні на Землі, ні в душах прийдешніх поколінь. А бетонний саркофаг - пам`ятник байдужості, безвідповідальності - хай залишиться чи не єдиним символом атомної ери.

Чорнобильський вітер по душах мете,

Чорнобильський пил на роки опадає.

Годинник життя безупинно іде.

...Лиш пам`ять, лиш пам`ять про все пам`ятає.

Мій рідний край, моя Земля...

   Щиро вітаю вас зі світлим Днем Воскресіння Христового!

 Нехай світло Великодня надає нам всім віру в кращий завтрашній день та сили і терпіння. Нехай ваші думки будуть світлими, а щастя в дім приходить із кожним новим світанком. Нехай життя наповниться яскравими зустрічами і подіями, вірними друзями, хорошим настроєм. Нехай до вашої оселі прийде здоров`я, любов, щастя, добробут, душа нехай світлішою стає, а помисли стануть щирими та добрими.Нехай сонцем повниться життя й натхнення,

Говоримо українською!

"Пасха" чи Великдень?
 Сьогодні Олександр Авраменко - український педагог, теле- та радіоведучий, автор понад пятдесяти підручників та посібників з української мови й літератури допоможе нам з`ясувати, як правильно називається одне з найбільших християнських свят - Пасха чи Великдень.
     слово "пасха" в словнику Бориса Грінченка взагалі відсутнє. А в інших словниках подане із різними обмеженнями. Тож запам`ятайте, що Пасха - це назва єврейського свята. Саме  від цієї назви походить і слово "паска" - солодкий хліб, який випікають до Великодня.
    У весняне християнське свято Воскресіння Христа зветься в нашій мові Великдень.
У родовому відмінку - ВелИкодня, а не ВеликОдня.
    Крім того, розмальовані курячі яйця треба називати крашанками або ж писанками.
І ще незабувайте! Напередодні свят, якщо захочете привітати когось заздалегідь, вітайте з "з прийдешнім святом", а не "з наступаючим"

Карантин… Готуємося до ЗНО!!!

                    Здобувачі   освіти 11 класу                                      "запустили"                   флешмоб

 #stayhome_навчаємося_вдома