Готуємося до ЗНО

                                
Як  готуватися до ЗНО?  Як активізувати пам'ять, відтворити призабуті правила, імена героїв, ідею творів, сюжети тощо? Потрібна певна установка, зацікавлення в покращенні довгострокової пам`яті, одержанні позитивного результату.
              Перш ніж запам’ятати важливе, слід розуміти його сутність. Деяка інформація потребує кількаденної роботи над підвищенням рівня власної працездатності. І тільки наполеглива й ретельна підготовка (повторення вивченого раніше матеріалу, закріплення нових знань за шкільною програмою тощо) дасть вищу успішність під час складання тестів ЗНО.
 Учасник ЗНО повинен:
-         визначати місце і роль митця в літературному процесі;
-         знати основні теоретико – літературні поняття;
-         український модернізм та його особливості;
-         модерністські напрями і течії: імпресіонізм, неоромантизм, експресіонізм;
-         знати основні теоретико – літературні поняття:
-         поетичний синтаксис (інверсія, тавтологія, антитеза, анафора, епіфора, паралелізм);
-         риторичні звертання і запитання;
-         алітерація, асонанс;
-         різновиди роману (роман у новелах, роман у віршах);
-         кіноповість;
-         усмішка;
-         уміти пояснювати поняття:
-         «Розстріляне відродження»;
-         психологізм;
-         Асоціативність.

Павло Тичина
« О панно Інно…» - інтимний ліричний вірш про нестерпну тугу за втраченим коханням (про любов до однієї із сестер Коновал – Поліни).
Автор використовує звертання, називні речення, неологізми.
        Своєрідною ілюстрацією до поезії є панна Михайла Жука «Біле і чорне» (моделлю для чорного ангела послугував двадцятилітній Павло Тичина, який навчався в Михайла Жука у класі малювання в Чернігівській духовній семінарії; для білого ангела – поетова кохана Поліна).
       О, панно Інно, панно Інно!
       Я – сам. Вікно. Сніги…
       Сестру я Вашу так любив –
        Дитинно, злото цінно.
                         -----------------
І раптом – небо… шепіт гаю…
О ні, то очі Ваші. – Я ридаю.
Сестра  чи Ви? – Любов…
« Арфами, арфами…» - пейзажний ліричний вірш із збірки «Сонячні кларнети», своєрідний гімн весні як символу любові, життя, натхнення. Використано метафори, асонанси(повторення голосних звуків), алітерації (повторення приголосних звуків).
     Арфами, арфами –
      Золотими, голосними обізвалися гаї
      Само дзвонними:
      Йде весна
Запашна,
Квітами – перлами
Закосичена
            ----------------------------------------------

                Ви знаєте, як липа шелестить
                У місячні весняні ночі?
                Кохана спить, кохана спить,
                Піди збуди, цілуй їй очі.
                Кохана спить…
                Ви чули ж бо : так липа шелестить.
Кларнетизм  - світоглядно – естетична концепція Павла Тичини

Максим Рильський

«Молюсь і вірю…»
- філософський ліричний вірш, сповнений молодечого оптимізму. Автор використовує анафори (єдинопочаток), риторичні звертання й оклики, інверсії (непрямий початок слів у реченні), епітети.
      Клянусь тобі, веселий світе,
       Клянусь тобі, моє дитя,
        Що буду жити, поки жити
         Мені дозволить дух життя!


Псевдоніми – справжні прізвища
Панас Мирний – Рудченко
Марко Вовчок – Марія Велінська
Іван  Карпенко  - Карий – Тобілевич
Леся Українка – Лариса Косач
Микола Хвильовий – Фітільов
Олександр Олесь, син Олег  Ольжич – Кандиби
Іван Багряний – Лозов`ягін
Іван Нечуй – Левицький  - Левицький
Остап Вишня – Павло Губенко
Григорій Квітка – Основ`яненко – Квітка

2. Присвяти
М. Хвильовий «Я (Романтика)» - «Цвітові яблунь»
О. Кобилянська «Земля» - «Своєму батькові Юліанові Я. Кобилянському присвячує авторка».
Т. Шевченко «Катерина» - Василю  Жуковському; «Кавказ»  - Якову де Бальмену
Г. Тютюнник «Три зозулі з поклоном» - «Любові всевишній присвячується»
М. Коцюбинський «Inter mezzo» - «Присвячую кононівським полям»

3. Назви творів – літературні  родини
«Тіні забутих предків» М. Коцюбинського – Палійчуки, Гутенюки
«Земля»  О. Кобилянської – Федорчуки
«Тигролови» І. Багряного – Сірки
«Вершники» Ю. Яновського – Половці
«Україна в огні» О. Довженка – Запорожці

4. Твір – місце події
«Чорна рада» П. Куліша – Ніжин
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного – село Піски
«Мина Мазайло» М. Куліша – Харків
«Кайдашева сім`я» І. Нечуя – Левицького – село Семигори
«Тіні забутих предків» М. Коцюбинського – Гуцульщина
«Маруся Чурай» Л. Костенко – Полтава
«Україна в огні» О. Довженка – село Тополівка
«Земля» О. Кобилянської – село Д. на Буковині
«Сон» (У всякого своя доля…)» Т. Шевченка – Петербург
«Intermtzzo» М. Коцюбинського  - село Кононівка

Літературні угрупування, творчі об`єднання, спілки
Театр корифеїв – професійна трупа М. Кропивницького (М. Заньковецька, брати Тобілевичі – Микола Садовський, Іван Карпенко-Карий, Панас Саксаганський;їхня сестра Марія Садовська-Барілотті).
      «Покутська трійця» - В. Стефаник, М. Черемшина, Л. Мартинович.
       Неокласики – М. Драй – Хмара, П. Филипович, О.Бургардт (Юрій Клен), М. Зеров, М. Рильський.
      «Празька школа» (« вісниківська квадрига») -  Є. Маланюк, О. Теліга,
О. Ольжич, Ю. Дараган, О.Лятуринська, Н.Лівицька-Холодна,
О. Стефанович.
         «Нью-йоркська група» - Б. Бойчук, Ю. Тарнавський, Е. Андієвська,
Б. Рубчак, В. Вовк.
           Письменники МУРу – У. Самчук, І. Багряний, Т. Осьмачка, Є.Маланюк.
           «Шістдесятники» - І. Драч, М. Вінграновський, В. Симоненко, В.Стус,
Л. Костенко, Д. Павличко, Г. Тютюнник, І. Дзюба, Є. Гуцало.
            Національна спілка письменників України
Неоавангардистські угрупування
            «Бу – Ба – БУ» - (Бурлеск,Буфонада, Балаган, 1985, Львів) –
Ю.Андрухович, В. Неборак, О. Ірванець

             «Пропала грамота» - В. Недоступ, С. Либонь, Ю. Позаяк



Твори українських письменників-емігрантів
Учасник ЗНО повинен:
-         орієнтуватися в основних тенденціях функціонування української літератури за кордоном і творчості українських письменників-емігрантів;
-         знати особливості пригодницького роману.

Іван Багряний

«Тигролови» - перший український пригодницький роман про протистояння людини тоталітарній системі (ідея: перемога добра над злом, людина має залишатися Людиною).
    Персонажі: Григорій Многогрішний – правнук гетьмана Дем`яна Многогрішного («Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи»); родина Сірків – Наталка, Грицько, батьки Денис Сірко, Сірчиха; майор НКВС Медвин ( уособлення тоталітарної системи).
  -  Образ дракона-поїзда («шістдесят вагонів-коробок-шістдесят суглобів у дракона»), що везе в’язнів на каторжні роботи до Сибіру. Другий ешелон – комфортабельний експрес. Це символ двох світів в одній державі.






Євген Маланюк


«Стилет чи стилос?» - філософський ліричний вірш про роль слова, митця в житті суспільства. Автор називає себе «імператором залізних строф».
     Стилет чи стилос? – не збагнув.
Двояко
    Вагаються трагічні терези.
     Не кинувши у глиб надійний якор,
      Пливу й пливу повз береги краси.
Стилет – холодна зброя, різновид кинджала.


Стилос – паличка для написання на восковій дощечці.




Ліна Костенко
«Страшні слова,коли вони мовчать» - філософський ліричний вірш (значення слова в житті людини, сутність поетичного мистецтва).
       Все повторялось: і краса, й потворність.
      Усе було:асфальти й спориші.
      Поезія – це завжди неповторність,
      якийсь безсмертний дотик до душі
«Українське альфреско» - філософський ліричний вірш (розрив живого зв’язку між поколіннями, між селом і містом).
       Над шляхом, при долині, біля старого граба,
       де біла-біла хатка стоїть на самоті,
       живе там дід та баба, і курочка в них ряба,
       вона, мабуть, несе їм яєчка золоті.
Альфреско – фреска, виконана водяними фарбами на сирій штукатурці, часто з ідилічним сюжетом.
    У цій поезії – нібито ідилія традиційного українського села; насправді ж – розрив між поколіннями, між селом та містом, а також роздумами  про людську долю.
«Маруся Чурай» - історичний роман у віршах із двома сюжетними лініями: особистісна (Маруся – Гриць Бобренко) та історична (боротьба проти польської шляхти у ХVII столітті).
 Проблеми:
-         любов і зрада;
-         митець і народ, митець і суспільство;
-         індивідуальна свобода особистості;
-         патріотизм.
Роман складається із 9 розділів, різних за обсягом.
Персонажі:


Маруся Чурай, Гриць Бобренко, полковий обозний Іван Іскра, полтавський полковник Мартин Пушкар, козак Лесько Черкес, Галя Вишняківна, війт Семен Горбань


Немає коментарів:

Дописати коментар