Готуємося до ЗНО


                                       
Не читай нічого, що не хочеш запам’ятати, і 

не запам’ятовуй нічого, що не збираєшся 

застосовувати.



Б. Стюард

(англійський філософ)


Як  готуватися до ЗНО?  Як активізувати пам'ять, відтворити призабуті правила, імена героїв, ідею творів, сюжети тощо? Потрібна певна установка, зацікавлення в покращенні довгострокової пам`яті, одержанні позитивного результату.
              Перш ніж запам’ятати важливе, слід розуміти його сутність. Деяка інформація потребує кількаденної роботи над підвищенням рівня власної працездатності. І тільки наполеглива й ретельна підготовка (повторення вивченого раніше матеріалу, закріплення нових знань за шкільною програмою тощо) дасть вищу успішність під час складання тестів ЗНО.

Блог "Готуємося до ЗНО"



Література  ХХ століття
 Учасник ЗНО повинен:
-         визначати місце і роль митця в літературному процесі;
-         знати основні теоретико – літературні поняття;
-         український модернізм та його особливості;
-         модерністські напрями і течії: імпресіонізм, неоромантизм, експресіонізм;
-         знати основні теоретико – літературні поняття:
-         поетичний синтаксис (інверсія, тавтологія, антитеза, анафора, епіфора, паралелізм);
-         риторичні звертання і запитання;
-         алітерація, асонанс;
-         різновиди роману (роман у новелах, роман у віршах);
-         кіноповість;
-         усмішка;
-         уміти пояснювати поняття:
-         «Розстріляне відродження»;
-         психологізм;
-         Асоціативність.

Павло Тичина
« О панно Інно…» - інтимний ліричний вірш про нестерпну тугу за втраченим коханням (про любов до однієї із сестер Коновал – Поліни).
Автор використовує звертання, називні речення, неологізми.
        Своєрідною ілюстрацією до поезії є панна Михайла Жука «Біле і чорне» (моделлю для чорного ангела послугував двадцятилітній Павло Тичина, який навчався в Михайла Жука у класі малювання в Чернігівській духовній семінарії; для білого ангела – поетова кохана Поліна).
       О, панно Інно, панно Інно!
       Я – сам. Вікно. Сніги…
       Сестру я Вашу так любив –
        Дитинно, злото цінно.
                         -----------------
І раптом – небо… шепіт гаю…
О ні, то очі Ваші. – Я ридаю.
Сестра  чи Ви? – Любов…
« Арфами, арфами…» - пейзажний ліричний вірш із збірки «Сонячні кларнети», своєрідний гімн весні як символу любові, життя, натхнення. Використано метафори, асонанси(повторення голосних звуків), алітерації (повторення приголосних звуків).
     Арфами, арфами –
      Золотими, голосними обізвалися гаї
      Само дзвонними:
      Йде весна
Запашна,
Квітами – перлами
Закосичена
            ----------------------------------------------

                Ви знаєте, як липа шелестить
                У місячні весняні ночі?
                Кохана спить, кохана спить,
                Піди збуди, цілуй їй очі.
                Кохана спить…
                Ви чули ж бо : так липа шелестить.
Кларнетизм  - світоглядно – естетична концепція Павла Тичини

Максим Рильський

«Молюсь і вірю…»
- філософський ліричний вірш, сповнений молодечого оптимізму. Автор використовує анафори (єдинопочаток), риторичні звертання й оклики, інверсії (непрямий початок слів у реченні), епітети.
      Клянусь тобі, веселий світе,
       Клянусь тобі, моє дитя,
        Що буду жити, поки жити
         Мені дозволить дух життя!


Псевдоніми – справжні прізвища
Панас Мирний – Рудченко
Марко Вовчок – Марія Велінська
Іван  Карпенко  - Карий – Тобілевич
Леся Українка – Лариса Косач
Микола Хвильовий – Фітільов
Олександр Олесь, син Олег  Ольжич – Кандиби
Іван Багряний – Лозов`ягін
Іван Нечуй – Левицький  - Левицький
Остап Вишня – Павло Губенко
Григорій Квітка – Основ`яненко – Квітка

2. Присвяти
М. Хвильовий «Я (Романтика)» - «Цвітові яблунь»
О. Кобилянська «Земля» - «Своєму батькові Юліанові Я. Кобилянському присвячує авторка».
Т. Шевченко «Катерина» - Василю  Жуковському; «Кавказ»  - Якову де Бальмену
Г. Тютюнник «Три зозулі з поклоном» - «Любові всевишній присвячується»
М. Коцюбинський «Inter mezzo» - «Присвячую кононівським полям»

3. Назви творів – літературні  родини
«Тіні забутих предків» М. Коцюбинського – Палійчуки, Гутенюки
«Земля»  О. Кобилянської – Федорчуки
«Тигролови» І. Багряного – Сірки
«Вершники» Ю. Яновського – Половці
«Україна в огні» О. Довженка – Запорожці

4. Твір – місце події
«Чорна рада» П. Куліша – Ніжин
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного – село Піски
«Мина Мазайло» М. Куліша – Харків
«Кайдашева сім`я» І. Нечуя – Левицького – село Семигори
«Тіні забутих предків» М. Коцюбинського – Гуцульщина
«Маруся Чурай» Л. Костенко – Полтава
«Україна в огні» О. Довженка – село Тополівка
«Земля» О. Кобилянської – село Д. на Буковині
«Сон» (У всякого своя доля…)» Т. Шевченка – Петербург
«Intermtzzo» М. Коцюбинського  - село Кононівка

Літературні угрупування, творчі об`єднання, спілки
Театр корифеїв – професійна трупа М. Кропивницького (М. Заньковецька, брати Тобілевичі – Микола Садовський, Іван Карпенко-Карий, Панас Саксаганський;їхня сестра Марія Садовська-Барілотті).
      «Покутська трійця» - В. Стефаник, М. Черемшина, Л. Мартинович.
       Неокласики – М. Драй – Хмара, П. Филипович, О.Бургардт (Юрій Клен), М. Зеров, М. Рильський.
      «Празька школа» (« вісниківська квадрига») -  Є. Маланюк, О. Теліга,
О. Ольжич, Ю. Дараган, О.Лятуринська, Н.Лівицька-Холодна,
О. Стефанович.
         «Нью-йоркська група» - Б. Бойчук, Ю. Тарнавський, Е. Андієвська,
Б. Рубчак, В. Вовк.
           Письменники МУРу – У. Самчук, І. Багряний, Т. Осьмачка, Є.Маланюк.
           «Шістдесятники» - І. Драч, М. Вінграновський, В. Симоненко, В.Стус,
Л. Костенко, Д. Павличко, Г. Тютюнник, І. Дзюба, Є. Гуцало.
            Національна спілка письменників України
Неоавангардистські угрупування
            «Бу – Ба – БУ» - (Бурлеск,Буфонада, Балаган, 1985, Львів) –
Ю.Андрухович, В. Неборак, О. Ірванець

             «Пропала грамота» - В. Недоступ, С. Либонь, Ю. Позаяк



Твори українських письменників-емігрантів
Учасник ЗНО повинен:
-         орієнтуватися в основних тенденціях функціонування української літератури за кордоном і творчості українських письменників-емігрантів;
-         знати особливості пригодницького роману.

Іван Багряний

«Тигролови» - перший український пригодницький роман про протистояння людини тоталітарній системі (ідея: перемога добра над злом, людина має залишатися Людиною).
    Персонажі: Григорій Многогрішний – правнук гетьмана Дем`яна Многогрішного («Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи»); родина Сірків – Наталка, Грицько, батьки Денис Сірко, Сірчиха; майор НКВС Медвин ( уособлення тоталітарної системи).
  -  Образ дракона-поїзда («шістдесят вагонів-коробок-шістдесят суглобів у дракона»), що везе в’язнів на каторжні роботи до Сибіру. Другий ешелон – комфортабельний експрес. Це символ двох світів в одній державі.






Євген Маланюк


«Стилет чи стилос?» - філософський ліричний вірш про роль слова, митця в житті суспільства. Автор називає себе «імператором залізних строф».
     Стилет чи стилос? – не збагнув.
Двояко
    Вагаються трагічні терези.
     Не кинувши у глиб надійний якор,
      Пливу й пливу повз береги краси.
Стилет – холодна зброя, різновид кинджала.


Стилос – паличка для написання на восковій дощечці.



Ліна Костенко
«Страшні слова,коли вони мовчать» - філософський ліричний вірш (значення слова в житті людини, сутність поетичного мистецтва).
       Все повторялось: і краса, й потворність.
      Усе було:асфальти й спориші.
      Поезія – це завжди неповторність,
      якийсь безсмертний дотик до душі
«Українське альфреско» - філософський ліричний вірш (розрив живого зв’язку між поколіннями, між селом і містом).
       Над шляхом, при долині, біля старого граба,
       де біла-біла хатка стоїть на самоті,
       живе там дід та баба, і курочка в них ряба,
       вона, мабуть, несе їм яєчка золоті.
Альфреско – фреска, виконана водяними фарбами на сирій штукатурці, часто з ідилічним сюжетом.
    У цій поезії – нібито ідилія традиційного українського села; насправді ж – розрив між поколіннями, між селом та містом, а також роздумами  про людську долю.
«Маруся Чурай» - історичний роман у віршах із двома сюжетними лініями: особистісна (Маруся – Гриць Бобренко) та історична (боротьба проти польської шляхти у ХVII столітті).
 Проблеми:
-         любов і зрада;
-         митець і народ, митець і суспільство;
-         індивідуальна свобода особистості;
-         патріотизм.
Роман складається із 9 розділів, різних за обсягом.
Персонажі:

Маруся Чурай, Гриць Бобренко, полковий обозний Іван Іскра, полтавський полковник Мартин Пушкар, козак Лесько Черкес, Галя Вишняківна, війт Семен Горбань


Немає коментарів:

Дописати коментар