понеділок, 4 вересня 2017 р.

Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від 09.08.2017 р. № 1/9-436
Методичні рекомендації щодо викладання української мови у 2017/2018 навчальному році
У 2017-2018 навчальному році вивчення української мови здійснюватиметься за такими програмами:
  у 5-9 класах за навчальною програмою: Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами,   затвердженими наказом  МОН України від 07.06.2017 №804 (електронний ресурс: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html);
 у 10-11 класах - за навчальними програмами, затвердженими наказом МОН від 28.10.2010 № 1021, крім рівня стандарту; рівень стандарту зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 14.07.2016 № 826. Програми розміщені на офіційному сайті МОН України за посиланням:  http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html .  
Звертаємо увагу, що в 2017 році навчальну  програму з української мови для 5-9 класів модернізовано згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим у 2011 році,  та з метою наскрізного впровадження механізму реалізації завдань компетентнісного підходу в навчанні української мови в контексті положень «Нової української школи».
У зв’язку з цим  розроблено новий формат пояснювальної записки до програми, де визначено ієрархію цілей навчання, зазначено мету базової середньої освіти, уточнено предметну мету. Відповідно до поставлених цілей навчання української мови і стратегій модернізації освіти в Україні конкретизовано завдання навчального предмета.
 Унесено зміни до структури програми: мовну та мовленнєву змістові лінії синхронізовано: у мовленнєвій подано усні та письмові види роботи з використанням паралельно виучуваного на аспектних уроках теоретичного матеріалу. У переліку очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів виділено знаннєвий, діяльнісний і ціннісний складники.
З метою уникнення дублювань вилучено рубрики «Внутрішньопредметні зв’язки», «Міжпредметні зв’язки», «Культура мовлення». Спрощено формулювання тем мовної і мовленнєвої змістових ліній, зокрема мовленнєвознавчих понять.
 Творчим роботам надано виразно практичного спрямування. Крім обов’язкових видів творчих робіт, до  навчальної програми включено рекомендовані, право вибору яких надано вчителю. Серед рекомендованих видів робіт учитель може обрати ті, які вважає найбільш корисними, до того ж він може змінювати теми висловлень у відповідності до інтересів і потреб кожного класу.
Окрім того, до програми внесено такі зміни:
 вилучено деякі види творчих робіт (відгук про відповідь товариша в 5 класі, повідомлення на лінгвістичну тему в науковому стилі в 6 класі, переказ тексту наукового стилю та відповідь на уроці в науковому стилі в 5 класі, вибірковий переказ тексту наукового стилю в 6, 9 класах);
додано як обов’язковий такий сучасний вид роботи, як есе (розмірковування в довільній формі);
  осучаснено перелік запропонованих до вивчення ділових паперів (вилучено автобіографію, протокол, витяг із протоколу; розписку в 7 класі замінено на звіт про виконану роботу, план роботи перенесено з 6-ого у 8 клас);
перерозподілено в мовній змістовій лінії навчальні години на повторення вивченого в попередніх класах (указано перед окремими розділами);
змінено послідовність тем мовної змістової лінії в 5 класі для оптимізації їх відповідно до вікових особливостей учнів;
замінено в 5 класі тему «Частини мови» на «Текст. Речення. Слово» в розділі «Повторення вивченого в початкових класах»;
вилучено з програми 5 класу теми «Види речень за метою висловлення та інтонацією» (як вивчені в початковій школі), «Стилі мовлення»;
перенесено тему «Правопис слів іншомовного походження» з 5 до 6 класу, розвантажено тему «Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків» у 5 класі з метою оптимізації та уникнення повторів.
Зазначаємо, шо вказаний у навчальній програмі розподіл годин між розділами вважається орієнтовним. У разі потреби вчитель має право самостійно змінювати обсяг годин у межах розділу, а також послідовність вивчення розділів.
З метою уникнення перевантаження учнів,  для об’єктивного оцінювання їхніх навчальних досягнень пропонуємо зняти з фронтальних видів контрольних робіт аудіювання та читання мовчки, залишивши тільки навчальні види цих робіт.
  Зазначені зміни  також є початком до поступового переформатування видів мовленнєвої   діяльності (аудіювання, читання мовчки)    до вимог Програми міжнародного оцінювання учнів – PISA, що   оцінює читацьку грамотність учнів, визначає здатність особи до широкого розуміння тексту, пошуку нової інформації,  осмислення й оцінювання змісту та форми тексту тощо.
 Звертаємо увагу на те, що змінено кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання.
          Фронтально оцінюються диктант, письмовий переказ і письмовий твір  (навчальні чи контрольні види робіт), мовні знання й уміння, запис яких здійснюється на сторінці класного журналу «Зміст уроку».
        Індивідуально оцінюються говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, проте визначають окрему колонку без дати на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень». У І семестрі проводять  оцінювання 2 видів мовленнєвої діяльності (усний переказ, діалог). У ІІ семестрі -  оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний твір і читання вголосщо здійснюється в 5–9 класах.
 Результати оцінювання говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос протягом семестру  виставляють у колонку без дати й ураховують у семестрову оцінку.
 Повторне оцінювання із зазначених видів мовленнєвої діяльності не проводять.
Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань, визначених учителем (тести, диктант тощо)  залежно від змісту матеріалу, що вивчається.
Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, а за семестр - на основі тематичного оцінювання та результатів оцінювання певного виду діяльності: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) або  читання вголос .
Фронтальні види контрольних робіт
Форми контролю

5
6
7
8
9
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
Перевірка мовної теми
4
4
4
4
3
3
2
2
2
2
Письмо:
 переказ

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1
 твір
1
1
1
1
1
1
1
Правопис:
диктант
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
Фронтальні види контрольних робіт (10–11класи)
(рівень стандарту, академічний рівень)
Форми контролю
10

І
ІІ
І

Перевірка мовної теми
2
2
2
2
Письмо:
переказ

1

1

1

1
твір
1
-
1
-
Правопис:
диктант
1
1
1
1
Фронтальні види контрольних робіт 10–11 класи
(філологічний напрям: профіль – українська філологія)
Форми контролю
10
11
І
ІІ
І
ІІ
Перевірка мовної теми
3
3
3
3
Письмо:
переказ
1
1
1
1
твір
1
1
1
1
Правопис:
диктант
1
1
1
1
У таблицях  зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.
Оцінка за контрольний твір з української мови та   переказ є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи (надпис у  колонці «Твір», «Переказ» не робиться). 
Акцентуємо увагу на проблемних питаннях, що виникають під час оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови:
допущені  позиційні помилки (чергування у-в, і-й) визначаються як орфографічні (під час перевірки власних висловлень ЗНО це питання уніфіковано);
у разі відсутності учня  на одному зі  спарених уроків під час  написання контрольного твору, переказу рекомендуємо давати йому індивідуальне завдання, визначене вчителем.  Зазначене завдання виконується учнем під час уроку.
Кількість робочих зошитів з української мови за класами:
5–9 класи – по два зошити;
10–11 класи – по одному зошиту.
        Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту. 
Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою, що зараховується до найближчої тематичної. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.
У разі відсутності учня на уроці протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема  оцінки).
Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання:  журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська мова і література в школах України», газету «Українська мова та література».

вівторок, 15 серпня 2017 р.

Готуємося до нового навчального року!




Посміхається радо учитель –

Перше вересня йде на поріг.
Будем знову ми жити й творити,
 Зустрічаючи учнів своїх.
А вже літечко знов віддзвеніло,
Знову учні спішать на урок.
І учителя посмішка мила
Принесе дітям щастя й добро.




середа, 8 березня 2017 р.

Вітання жінкам

Вітаю всіх жінок з найпрекраснішим святом весни – Міжнародним жіночим днем 8 Березня!

Бажаю вам мирного неба, життєвого оптимізму та наснаги, здоров`я, щастя, добра. Нехай радість супроводжує кожен ваш крок, завжди для вас будуть найкращі квіти, найтепліші слова шани і вдячності. Будьте завжди коханими та щасливими. Зі святом!

субота, 4 березня 2017 р.

Готуємося до ЗНО


Ліна Костенко
«Страшні слова,коли вони мовчать» - філософський ліричний вірш (значення слова в житті людини, сутність поетичного мистецтва).
       Все повторялось: і краса, й потворність.
      Усе було:асфальти й спориші.
      Поезія – це завжди неповторність,
      якийсь безсмертний дотик до душі
«Українське альфреско» - філософський ліричний вірш (розрив живого зв’язку між поколіннями, між селом і містом).
       Над шляхом, при долині, біля старого граба,
       де біла-біла хатка стоїть на самоті,
       живе там дід та баба, і курочка в них ряба,
       вона, мабуть, несе їм яєчка золоті.
Альфреско – фреска, виконана водяними фарбами на сирій штукатурці, часто з ідилічним сюжетом.
    У цій поезії – нібито ідилія традиційного українського села; насправді ж – розрив між поколіннями, між селом та містом, а також роздумами  про людську долю.
«Маруся Чурай» - історичний роман у віршах із двома сюжетними лініями: особистісна (Маруся – Гриць Бобренко) та історична (боротьба проти польської шляхти у ХVII столітті).
 Проблеми:
-         любов і зрада;
-         митець і народ, митець і суспільство;
-         індивідуальна свобода особистості;
-         патріотизм.
Роман складається із 9 розділів, різних за обсягом.
Персонажі:

Маруся Чурай, Гриць Бобренко, полковий обозний Іван Іскра, полтавський полковник Мартин Пушкар, козак Лесько Черкес, Галя Вишняківна, війт Семен Горбань

четвер, 26 січня 2017 р.

До 120-річчя Євгена Маланюка!



Біографія  українського письменника, поета, культуролога-енциклопедиста, публіциста, літературного критика. 

Євген Филимонович Маланюк народився 20 січня 1897 р. в м. Архангороді на Херсонщині (тепер містечко Новоархангельськ Кіровоградської області) у родині активіста-просвітянина. Навчався в Єлисаветградській реальній гімназії з 1906 по 1914. 1914 р. — вступив до Петербурзького політехнічного інституту, але не закінчив, бо був мобілізований до Армії УНР. У роки війни закінчив Київську військову школу, служив офіцером у царській армії. 1920 р. — з’являється друком перший вірш. Після поразки УНР назавжди покидає Україну Потрапивши у табір у Каліші, зосереджується на поетичній творчості. Бере участь у виданні журналу «Веселка» та альманаху «Озимина». Восени 1923 р. переїздить до Чехословаччини. Стає лідером «Празької поетичної школи». dovidka.biz.ua Наступного року він закінчив Подєбрадську академію в Чехо-Словаччині, отримав диплом інженера, працював за фахом у Польщі. У 1925р. у Подєбрадах вийшла поетична збірка Є. Маланюка «Стилет і стилос», у 1926р. у Гамбурзі вийшла книжка «Гербарій». 1929р. — Є. Маланюк очолив у Варшаві літературне угруповання «Танк». Протягом 1930—1939 pp. у Парижі та Львові виходили збірки «Земля й залізо», «Земна мадонна»г «Перстень Полікрата». У 1945р. Є. Маланюк опинився в Західній Німеччині, увійшов до складу МУРу (Мистецький український рух) 1949 р. — переїхав до США, де прожив до самої смерті. У 1951 —1966 pp. вийшли його твори: збірки «Влада» (1951); «Поезії в одному томі» (1954); «Остання весна» (1959); «Серпень» (1964); поема «П’ята симфонія» (1953), два томи есеїстики: «Книги спостережень» (1962, 1966). У 1958 р. Є. Маланюк став почесним головою об’єднання українських письменників «Слово». 16 лютого 1968 р. письменник помер у передмісті Нью-Йорка. 

Творчість Маланюка 
— Історіософічність творчості — спроба вмотивувати, пояснити логіку історичних подій, осмислення їх сенсу для України. 
— Чітка організація поетичної мови, нагромадження приголосних, сторення ефекту „непісенності», строгості, суворості. 
— Наскрізна ідея української державності Належав до умовної «Вісниківської квадриги» 
— Євген Маланюк, Олег Ольжич, Олена Теліга, Леонід Мосендз, бо друкувались у часописі «Вісник» (квадрига — четвірка коней). 
Збірки Маланюка: — 1925р. перша збірка «Стилет і стилос» — 1926р. «Гербарій» — 1930р. «Земля і залізо» — 1934р. «Земна Мадонна» — 1939р. «Перстень Полікрата» — 1943р. «Вибрані поезії» — 1951р. «Влада» — 1953р. поема «П’ята симфнія» — 1954р. «Поезії» — 1959р. «Остання весна» — 1962, 1966рр. «Книга спостережень» у 2-х томах — збірка есеїв — 1964р. «Серпень» — 1972р. посмертна збірка – «Перстень і посох»

Джерело: http://dovidka.biz.ua/yevgen-malanyuk-biografiya-skorocheno/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Готуємося до ЗНО!


Твори українських письменників-емігрантів
Учасник ЗНО повинен:
-         орієнтуватися в основних тенденціях функціонування української літератури за кордоном і творчості українських письменників-емігрантів;
-         знати особливості пригодницького роману.

Іван Багряний

«Тигролови» - перший український пригодницький роман про протистояння людини тоталітарній системі (ідея: перемога добра над злом, людина має залишатися Людиною).
    Персонажі: Григорій Многогрішний – правнук гетьмана Дем`яна Многогрішного («Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи»); родина Сірків – Наталка, Грицько, батьки Денис Сірко, Сірчиха; майор НКВС Медвин ( уособлення тоталітарної системи).
  -  Образ дракона-поїзда («шістдесят вагонів-коробок-шістдесят суглобів у дракона»), що везе в’язнів на каторжні роботи до Сибіру. Другий ешелон – комфортабельний експрес. Це символ двох світів в одній державі.






Євген Маланюк


«Стилет чи стилос?» - філософський ліричний вірш про роль слова, митця в житті суспільства. Автор називає себе «імператором залізних строф».
     Стилет чи стилос? – не збагнув.
Двояко
    Вагаються трагічні терези.
     Не кинувши у глиб надійний якор,
      Пливу й пливу повз береги краси.
Стилет – холодна зброя, різновид кинджала.

Стилос – паличка для написання на восковій дощечці.